четвер, 12 серпня 2010 р.

ЛІТО 41-ГО

Один житель Цуманя якось надумав заливати стяжку в гаражі. Почав копати.
Коли раптом лопата дзенькнула об метал і разом із землею чоловік зачерпнув
роздроблені кості. Потім побачив каску. Одразу ж повідомив про це райвідділ міліції та відділ МНС.
Було вилучено усі небезпечні знахідки, зокрема дві одиниці зброї.
Голова Цуманської селищної ради Олександр Кобилан почав шукати археологів,
які могли б професійно дослідити поховання. Відтак за справу взялися співробітники
ДП «Волинські старожитності». Як бачимо навіть ділянку під будівництво гаража
треба все-таки попередньо обстежувати фахівцям. Бо й невеликий клаптик землі
може ховати чимало таємниць.
– Коли ми приїхали, то земля вже була значно перекопана. Після розчищення,
ми знайшли десять кістяків, – розповів Андрій Бардецький, керівник Цуманської
експедиції, зорганізованої коштом ДП «Волинські старожитності». – Ймовірно,
раніше це була дерев’яна споруда типу льоху. За розповідями місцевих жителів до
війни на цьому місці стояв магазин. Після аналізу знахідок стало зрозуміло, що
це останки червоноармійців, які загинули у 1941 році. Причому загинули вони від
вибуху бомби, епіцентр якого був трохи збоку в магазині. Очевидно, вибухова
хвиля відкинула усіх вбік до стінки льоху. Зверху загиблих притисла стіна, що
впала від вибуху. Майже усі скелети пошкоджені та хаотично розкидані.
Те, що яма була заповнена шматками обгорілого дерева та обгорілими
кістками, дозволило припустити, що після вибуху почалася пожежа. Зрештою знайшли
навіть головку авіабомби та її фрагменти. Серед іншого привернули увагу залишки
скляної посудини. Скло настільки оплавилося, що намертво тримає дві виделки та
ложку, які колись стояли в цій банці.
Окрім того було виявлено три каски (одна з них розтрощена), гвинтівку,
патрон від нагана, протигаз та чимало особистих речей. Є так звана капсула
смертника, однак її ще не відкривали. В одного кістяка на грудях лежало
невеличке кругле дзеркальце (напевно, було у нагрудній кишені). Біля іншого
знайшли згорток перетлілої газети, з якої вдалося розібрати лише назву
футбольного клубу «Торпедо», та нашивку з двома зірочками. Ще один боєць
заховав за халяву чобота гаманець, в якому збереглося сім радянських монет
тридцятих років, складний ножик та хімічний олівець. Були в льоху й побутові
предмети: завіси, замок, близько двохсот цвяхів.
Археологи знайшли також залишки взуття. Причому одна пара підошов
– від офіцерського взуття. Ймовірно,
один із загиблих був офіцером. Знайдені речі дозволили ствердити, що в ямі виявлено
останки червоноармійців, які загинули на початку війни.
– Спочатку ми не знали, якого часу це поховання, але потім з’ясувалося,
що ті люди загинули 1941 року, – повідомив цуманський селищний голова Олександр
Кобилан. – За свідченнями старожилів, 26–27 червня 1941 року селище дуже
бомбардували. Тодішній районний центр Цумань був помічений на німецьких картах,
бо саме там до війни почалося будівництво
аеродрому. Його не збудували, але майданчик під летовище було розчищено. Мешканці
селища повтікали від ударів бомб у ліси і десь півтора місяця не виходили звідти
– так налякало їх бомбардуванням.
Тривала відсутність мешканців у селищі й пояснює той факт, чому ніхто
не пам’ятав про поховання, хоча воно у самому центрі Цуманя. Очевидно, у
сум’ятті перших днів війни червоноармійцям було не до захоронення бойових товаришів,
що загинули від бомби. Відтак відступили, напевно, навіть не позначивши льох,
що став братською могилою. Можливо, ніхто й не знав про їхню загибель, бо,
найімовірніше, загинули усі, хто заховався від бомбардування у злощасному
льоху. Якщо ж знали, то були певні, що незабаром повернуться і війну вестимуть
на території ворога. Сподівалися, що перезахоронять загиблих як належить. Але
доля розпорядилася інакше: поховання виявили тільки через 69 років. Та й то
цілком випадково.

«Путилівка запрошує»

Знаходиться на прирічковій луці із групами чагарників. Тут розміщується
схема маршруту та інші інформаційні матеріали. Під час інструктажу значна
увага приділяється правилам поведінці на маршруті. Крім звичайних норм
поведінки на екологічних маршрутах – не смітити, не галасувати, слухати
голоси природи, не лякати тварин – слід детально пояснити юним туристам
правила поведінки на воді, розміщення у човнах, звернути увагу на правила
поведінки при причалюванні човнів, особливості фотографування з човна,тощо. Тут учасникам подорожі подається загальна інформація про річку
Путилівку, її рослинний і тваринний світ, а також її екологічне значення.
На прирічковій луці зростають звичайні для заплав рослини – декілька
видів кущових верб (тритичинкова, попеляста, пурпурова). Лука вкрита м'якою
зеленою травою – це мітлиця повзуча.
У прибережній смузі переважає лепеха (аїр, татарське зілля). Ще багато
сторіч тому цю рослину занесли до нас татари – вони розсаджували її
кореневища по берегах водойм, щоб очистити воду. І досі зростає татарське
зілля по берегах наших річок, особливо там, де напувають худобу.

Природи дивний світ

Для широкого кола користувачів представлено даний огляд літератури.Мета його ознайомити певну категорію читачів з літературою яка розкриває тему збереження природи та її довкілля.Представлена література яка показує екологічну стежку Цумані,яка проходить по річці Путилівка та всю красу Цуманської пущі.